При будівництві приватного, особливо заміського будинку дуже часто нехтують системою вентиляції. Більшість заміських будинків не мають іншого способу внести в житло свіжість, крім відчинення вікон та дверей. Дихання людей, емісія летючих речовин із ДСП, пластику та інших сучасних матеріалів, водяна пара з кухні, запахи із санвузла – це все забруднення атмосфери житла, яке необхідно видаляти. Постійно працююча вентиляція у приватному будинку – це необхідність.
Витяжка – найпростіший пристрій повітрообміну
Насамперед, нестача свіжого повітря позначається на кухні та в санвузлі. Кухня та санвузол – це потужні джерела пари та різноманітних запахів, які поширюються по всіх кімнатах. Якщо з кухонними запахами якось звикли миритися, то велика кількість водяної пари створює вогкість з усіма наслідками. Щоб видалити надлишки вологи та оновити газовий склад, потрібно зробити витяжку у цих кімнатах.
Традиційна витяжна вентиляція у приватному будинку дуже проста, але досить ефективна. У санвузлі та кухні влаштовуються витяжні канали, в яких виникає природна тяга за рахунок різниці температур у приміщенні та на вулиці. На місце забрудненого повітря надходить свіже. Він підсмоктується через прочинені кватирки, через щілини та нещільності у віконних рамах та дверях.
Така схема провітрювання застосовується давно та успішно. Завдяки їй у всіх приміщеннях існує слабкий, але постійний повітряний потік у бік найзабрудненіших кімнат – санвузла та кухні. Цей потік перешкоджає поширенню вогкості та неприємних запахів, пригнічує ріст цвілі та запобігає її появі, видаляє вуглекислий газ та приносить кисень.
Необхідність припливної системи
В описаній вище схемі для припливу свіжого повітря фактично використовуються дефекти зовнішніх конструкцій, що захищають. Застосування сучасних будівельних та оздоблювальних матеріалів, встановлення пластикових вікон та якісних дверей усувають ці дефекти та блокують провітрювання.
За відсутності припливу витяжка не може забезпечити повітрообмін. У сучасних умовах припливна вентиляція у приватному будинку – це необхідне доповнення витяжки.
Приплив повітря може бути організований по-різному. Найпростіший варіант – це регульовані припливні клапани, що врізаються у віконні рами. Провітрювання регулюється в кожній кімнаті окремо рухом заслінки клапана. Найскладніший варіант – це пристрій спеціальних трубопроводів, якими доставляється свіже повітря в кожне приміщення з єдиного центру – вентиляційної припливної установки з функцією фільтрації, підігріву, охолодження повітря.
При побудові припливної системи доводиться враховувати статичний опір трубопроводів і пристроїв, якими проходить повітря. Чим складніша система, тим менш ефективна природна витяжка і тим частіше вдаються до вентилювання з механічним спонуканням.
Примусове провітрювання
Вентилювання з механічним спонуканням називають примусовою. У ній тяга зазвичай утворюється електричними вентиляторами. Примусова вентиляція у приватному будинку дає кілька переваг:
- незалежність від сезону та співвідношення температур зовні та всередині будівлі;
- висока продуктивність та можливість вільно регулювати інтенсивність повітрообміну;
- наявність перепаду температур, що дозволяє використовувати централізовані системи рекуперації.
У більшості випадків механічне спонукання можна поєднувати з природним, включаючи вентилятори в міру необхідності. На додаток до вентиляторів застосовуються аеродинамічні дефлектори, що створюють перепад тиску під дією вітру.
Грамотно спроектована та якісно виконана вентиляція у приватному будинку забезпечує здорову атмосферу у приміщеннях, позбавляє вогкості та грибка, видаляє неприємні запахи. Ця система – обов’язкова частина інженерного забезпечення сучасного житла.
